З 5 червня на Приморському бульварі, що в центрі Одеси, продовжили археологічні розкопки. Фахівці Інститутів археології України та Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського намагаються віднайти залишки фортеці Хаджибей та дослідити культурні нашарування, аби краще зрозуміти історію міста в різні епохи.

Про це повідомляє Суспільне.

Завідувач кафедри історії України та один із організаторів експедиції Андрій Красножон розповів, що розкопки на Приморському бульварі він з разом із колегами періодично проводить з 1996 року, оскільки завжди цікавила тема Хаджибейської фортеці. Перший розкоп заклали біля Воронцовського палацу та колонади. З того часу уявлення про Приморський бульвар як про пам’ятку археології постійно розширюється, додав Красножон. Минулого року під час такої ж експедиції на Приморському бульварі археологам вдалося знайти декілька цікавих експонатів, а саме: предмети епохи Золотої Орди та турецьку артилерійську батарею.

“Тоді однією з задач була перевірка сигналу георадарних досліджень, який вказав на можливу присутність якогось об’єкту, схожого на замок. Коли почали копати, не очікували, що знайдемо вали Деволанівської фортеці 1793 року, локалізуємо її краще. Крім того, ми знайшли монету правління хана Золотої Орди Абдуллаха та фрагменти імпортної кераміки 14 століття. Але в цілому результат нас не задовільнив, бо ситуація все одно не зрозуміла. Стратиграфія лише з’явилася, і ми почали розширяти свій кругозір. А саме – перевіряти наявність культурного нашарування на інших ділянках Приморського бульвару. Бо раніше тут, від Дюка до Воронцовського палацу, ніхто не копав”, – розповів археолог.

Цьогоріч археологи вже дослідили п’ять розкопів на Приморському бульварі. Учасники знайшли декілька артефактів: фрагменти кераміки та побуту кінця 18 століття, люльки, дитячі іграшки, скляні пляшки тощо.

“Тих же люльок сотні тисяч в музеях Туреччини. У нас їх було знайдено всього дві – у Воронцовського палацу та готелю “Лондонська”. Наразі ми вже знайшли їх декілька десятків. Зроблені вони в Стамбулі приблизно в 1780-1790 роках. Це ознака того, що тут таки був турецьке місто Хаджибей з багатим турецьким населенням”, – запевнив історик.

Останній розкоп, над яким зараз працюють фахівці, площею 4 на 4 метри та розташовується у 25 метрах від Дюка. За словами Андрія Красножона, чим ближче розкопи переміщуються до пам’ятника, тим більше знахідок саме турецької епохи.

“За сукупністю археологічних даних, георадарних, архівних, а також теоретичних роздумів, ми приходимо до думки, що чим ближче до Дюка, тим більше шансів вирішити питання локалізації замка Хаджибея. Адже сам Дюк займає не просте місце на бульварі, а стоїть на височині”, – запевнив Красножон.

У планах археологів здійснити ще один розкоп біля Дюка. Можливо, додає Красножон, це станеться в цьому сезоні, а може його перенесуть на наступний рік. Адже учасники експедиції мають намір перетворити такі розкопки в достроковий проєкт. Архівні документи не вирішують цілого ряду питань, це може зробити тільки археологія. Бо 90% інформації про Хаджибей, попередника Одеси, знаходиться під землею. І про перші роки існування Одеси – також”, – підкреслив археолог.

Відео: Суспільне
Поділитися в соціальних мережах:

Залишити коментар: