Виставка Степ/Çol це колаборація українських і кримськотатарських митців під кураторством Влодка Кауфмана. У музеї Івана Гончара художники об’єднали живопис, інсталяції, фотографії, музику, відеоарт та перформанс.

Про це повідомляє Суспільне.

“І “Степ” і “Шлях” — це проєкти про дорогу, відкритість, безкордоння. Степ — це місце, де ти можеш бачити все навкурги. Де ти можеш відчувати землю, вітер. Ти бачиш небо. І до цього умовного степу без кордонів ми ідемо цим шляхом”.

Так прокоментував виставку Степ/Çol один з її кураторів, Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту і співзасновник громадських організацій КримSOS та Кримський Дім. І справді — у залах виставки кожен елемент експозиції нагадує про кримські простори. Щось текстурою, щось — візуальним рядом. Щось — ідеєю.

“Ми дуже багато говоримо про Крим з точки зору політики, прав людини, і це важливі аспекти. Але ми про Крим маємо говорити також з точки зору мистецтва і культури, бо це дає набагато глибше розуміння в першу чергу для мешканців континентальної України — що ми втратили тимчасово. І чому нам так болить Крим. І чому ми так завзято боремось за нього”, — говорить Алім Алієв.

Виставка відкрилась перформансом “Запізнення”. Перформер Влодко Кауфман пройшов по стежці з руберойду, тримаючи в руках уявну косу — він імітував процес скошення трави характерними рухами. За деякий час за ним проходили двоє перфомансисток — вони різали руберойдну тканину, ніби по ній пройшлися з косою. Ще через декілька хвилин глядачі почули звуки скошення. Також із запізненням.

Автори виставки розповідають, що наскрізна тема проєкту — запізніле усвідомлення втрати. Влодко Кауфман розказав Суспільному Культура, що його перформанс — про неусвідомлені фантомні болі, які люди часто сприймають поверхнево:

“Ми пробували збирати урожай з того, що ми втратили. Всі складові виставки — про шлях, дорогу, роздуми, чому так сталося. І цей фантом усвідомлення того, що ми втратили — це проблема не лише кримських татар, а загалом людей. Це проєкт про запізніле усвідомлення втрати. Запізніла реакція на неї”.

Розказав Влодко Кауфман і про символи свого виступу:

“У перформансі є руберойд. Цей матеріал постійно супроводжував кримських татар, весь шлях повернення до Криму. Він називався у них “толь”. Вони накривали ним свої тимчасові житла, вистеляли ним майданчики, коли робили весілля чи якісь заходи. Всюди фігурував “толь”. І тому він наскрізно фігурує у проєкті — місцями розривається, місцями скеровує не в той напрямок, місцями він жмаканий чи розірваний. Але це наскрізна лінія шляху кримських татар”.

Серед відвідувачів виставки був Мустафа Джемілєв, один із провідників кримськотатарського національного руху, дисидент, політичний та громадський діяч. У своєму виступі він подякував творцям виставки і наголосив на об’єднавчій функції культури:

“Зближенню народів, розумінню, яким насправді є народ, більше, ніж політики, сприяє культура і мистецтво. І тому цей масштабний проєкт дуже важливий. Він дає суспільству усвідомлення, що таке корінний народ Криму. За останні роки в українському суспільстві кардинально змінилося ставлення до законної вимоги кримськотатарського народу про відновлення національної територіальної автономії. До 2014 року соціальні опитування свідчили, що цю ідею, це законне право кримських татар, підтримували всього 15-20% українців. Але зараз підтримка складає вже 53%. Тобто, більше половини населення тепер розуміє”, — сказав Мустафа Джемілєв.

Для відвідувачів виставка Степ/Çol діятиме з 7 жовтня до 10 листопада, вхід вільний. Музей Івана Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19). Більше про проєкт на фейсбук-сторінці.
Поділитися в соціальних мережах:

Залишити коментар: