На трипільське поселення, датоване приблизно п’ятим тисячоліттям до нашої ери, натрапили учасники археологічної експедиції поблизу Голоскова Кам`янець – Подільського району. Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, розповідає: розкопки вирішили робити на місці, де в 1947-му році місцевий краєзнавець Микола Бурковський виявив залишки трипільського поселення, і де відтоді науковці досліджень не проводили.

Про це повідомляє Суспільне.

Поблизу села Голосків Кам`янець-Подільського району, на пагорбі, науковці, студенти й магістранти-історики проводять археологічну експедицію. Для студента першого курсу історичного факультету Кам`янець-Подільського Національного університету Богдана Скоропади це – друга експедиція. Студент каже: допомагає археологам під час канікул на громадських засадах.

На полі, засіяному соєю та всіяному уламками теракотової кераміки, археологи шукають артефакти у трьох траншеях. У третій, на глибині півтора метри, знаходять кам`яну кладку. Учасник експедиції Євгеній Левінзон, який досліджує трипільську культуру, говорить: ці червоні цеглини – перекриття поміж першим та другим поверхами характерного для трипільського поселення житла. Науковець розповідає: трипільці будували наземні глинобитні двоповерхові хати з дерев`яними каркасами. Та додає: трипільці – переселенці з Ближнього Сходу, які вирощували ячмінь, горох, пшеницю, тримали велику рогату худобу, полювали і рибалили, та довше 80 років не залишалися на одному місці.

«Трипільці часто переселялися з місця на місце раз в 50-80 років. Це супроводжувалося спаленням поселення і переселенням в інше місце. Причини є різні. Науковці називають і виснаження ґрунтів, і якісь ритуальні речі, і запобігання спалахам епідемій», – каже науковець.

Додає: розкопки саме в цьому місці – особливі, оскільки тут проходила певна контактна зона між локальними групами трипільського населення. Зокрема, між шепенецькою групою і мерешовською. Учасниця експедиції Олександра Бєлік, яка вивчає археологію з допомогою математики й фізики, з`ясувала, що це трипільське поселення розташовувалося на площі приблизно в десять гектарів.

«Завдяки біології ми за кістками можемо визначати вік, а коли вже ніяка наука не може дати відповіді, то долучаються математика і фізика. Беремо приблизну кількість кераміки і можемо визначити приблизну кількість людей, які тут жили. А також завдяки формулам ми можемо визначити, скільки людей перейшло в інше поселення», – каже Олександра Бєлік.

Науковий співробітник Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк розказує: знайдений матеріал буде проходити камеральне опрацювання, аби визначити, наскільки він цікавий чи унікальний.

Євгеній Левінзон пояснює: трипільська кераміка відрізняється гарними розписами, орнаментальними схемами, випалом, якістю. Попередньо знайдені рештки кераміки датують в межах останньої третини п’ятого – початку четвертого тисячоліть до нової ери. Чи вдасться зі знайдених уламків артефактів п’ятого тисячоліття до нашої ери скласти цілісний предмет побуту, археологи поки не прогнозують.

Відео: Суспільне
Поділитися в соціальних мережах:

Залишити коментар: