Суд в Мілані розглянув апеляцію у справі Віталія Марківа та вирішив його виправдати. Він повертається до України.

Про це повідомляє BBC.

“Віталій виступив у суді. Виступив стримано, гідно і емоційно. Він сказав, що сторона захисту навела достатню кількість підтверджень його невинуватості. Ще раз підкреслив, що він військовослужбовець і знає, що таке дисципліна та гідність. І всі звинувачення проти нього безпідставні”, – розповів про перебіг суду і останнє слово Марківа Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ, який поїхав на процес до Мілана.

Після суду він пообіцяв поїхати до Марківа у в’язницю і забрати його до України. Президент Володимир Зеленський назвав звільнення Віталія Марківа перемогою справедливості.

Старшого сержанта Національної гвардії України звинувачували в причетності до вбивства італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та його російського перекладача і журналіста Андрія Миронова під час боїв під Слов’янськом у 2014 році.

Рік тому суд першої інстанції у місті Ассізі засудив Марківа до 24 років позбавлення волі. Це рішення викликало обурення в Україні.

Сам Марків свою вину заперечував і наполягав на тому, що жодного стосунку до загибелі італійця він не мав.

Доля нацгвардійця стала предметом переговорів президента Володимира Зеленського з лідерами Італії та з Папою Римським, а МВС України підготувало до апеляції матеріали.

Сам керівник МВС Арсен Аваков їздив на судові засідання до Мілана.

В Україні Марківа називають справжнім патріотом своєї країни: маючи італійський паспорт, він приїхав захищати ідеали демократії на Євромайдан. А потім пішов добровольцем на фронт на Донбасі.

Для противників України ця справа цінна тим, що вперше суд європейської країни фактично визнав українських військових на Донбасі вбивцями журналістів.

31-літній Віталій Марків народився у містечку Хоростків на Тернопільщині.

У 2003 році разом з родиною переїхав до Італії, де навчався і згодом отримав громадянство.

Віталій Марків повернувся в Україну під час Майдану, був у Самообороні.

З початком війни став волонтером, а пізніше бійцем 1-го батальйону Нацгвардії оперативного призначення (“Батальйон імені Кульчицького”) – це підрозділ, що складався переважно з “майданівців”.

Воював під Слов’янськом, отримав звання старшого сержанта, яке не є офіцерським.

У червні 2017 року поїхав до Італії, щоб відвідати матір, де і був затриманий італійськими правоохоронцями.

Віталія Марківа арештували 30 червня 2017 року в Болоньї. Відтоді він перебував у слідчому ізоляторі.

Чоловік має громадянство України та Італії.

Спочатку обвинувачення вказувало, що 24 травня 2014 року Віталій Марків як “командир” Нацгвардії був причетний до 30 мінометних ударів по підніжжю гори Карачун, де перебували журналісти.

Внаслідок цього загинув Андреа Роккеллі та його російський фіксер-перекладач Андрій Миронов.

Потерпілих у суді представляла сім’я журналіста Роккеллі, профспілкова Федерація італійської преси (FNSI), обласна Асоціація журналістів Ломбардії (ALG), а також заснована Роккеллі організація Cesura Lab.

Сам Марків не заперечував, що 25 травня 2014 року, в день загибелі журналістів, він перебував на горі Карачун в складі свого батальйону Нацгвардії.

У планшеті Марківа, який вилучили у нього під час арешту, знайшли десятки фото, зроблених на пагорбі. Обвинувачення вирішило, що на деяких з цих знімків зафіксована постійна бойова позиція Марківа.

З неї, зробили висновок слідчі, проглядається місце, де під обстріл потрапили журналісти.

Спочатку преса повідомляла, що Марківа звинуватили в тому, що він і його частина Нацгвардії обстріляли горезвісний яр з мінометів. Пізніше, коли Нацгвардія надала докази того, що на той момент на її озброєнні мінометів не було, картину подій уточнили.

У вироку суду вказано, що Марків, який мав спостерігати за своїм сектором біля підніжжя Карачун, побачив беззбройних репортерів і відкрив вогонь з автомата, а після цього – скорегував вогонь мінометів підрозділу Збройних сил України.

Захист українця наполягав на тому, що обвинувачення є абсурдним та не має реальних свідчень.

Несподівано суворий вирок змусив активно долучитися до цієї історії й одного з найвпливовіших людей України – міністра внутрішніх справ Арсена Авакова: саме в його сферу входить Нацгвардія, в якій служив Марків.

Уже восени минулого року його відомство забрало у Служби безпеки справу загибелі Роккеллі й Миронова.

Слідчі Авакова провели десятки допитів і експертиз, які дозволили міністру в серпні цього року заявити про отримання українськими правоохоронцями доказів невинуватості Марківа.

Допити військових Нацгвардії, що служили разом з Марківим, дозволили визначити точну позицію, на якій ніс службу обвинувачений, заявили в українській поліції.

Вона була не лише за 1760 метрів від місця загибелі журналістів – тобто вести прицільний вогонь з автомата Калашникова, який був на озброєнні у Марківа, звідти було неможливо, – так ще і фатальний яр звідти “був за межами візуального спостереження”.

Українські поліцейські заявили, що знайшли хлопця, який, ймовірно, стрибнув у яр разом з журналістами і таксистом, – місцевого, який заявив, що перші черги 24 травня 2014 року пролунали не з Карачуна, а з боку заводу “Зевс”, котрий перебував під контролем сепаратистів.

Слідчі провели фоноскопічну експертизу відеозапису, який зробив Роккеллі в яру за лічені хвилини до смерті.

Вони встановили, що по журналістах стріляли не з відстані у півтора кілометра, де перебували українські силовики, а за 200-300 метрів, тобто з дистанції того ж “Зевса”.

Вдень літак, який вилетів з Мілана, сів у київських “Жулянах”. Марків вийшов з прапором України та у формі Нацгвардії. Його зустрічали оплесками.

“Вітаю, Україно. Вітаю, співвітчизники та побратими”, – заявив нацгвардієць.

“Я дав собі обіцянку вистояти заради тих героїв, які боролися і продовжують боротися”, – додав він.

Також він відзначив, що разом з адвокатами розглядає можливість компенсацій від відповідальних за три роки його ув’язнення, “які намагалися зганьбити” не лише Нацгвардію, а й народ України.

“Не віриться. Я готувався до найгіршого, але сподівався на найкраще. У мене було одне бажання та надія, щоб італійський суд дійсно відстоював правову сторону”, – розповів Віталій Марків “Радіо Свобода” після звільнення.

Він подякував всім, хто підтримував його у в’язниці, а також зізнався, що не має зла на італійців, адже, на його думку, не всі вони погоджувалися з рішенням суду.

Так само він каже про нормальне ставлення до журналістів, хоча саме через ЗМІ почала розкручуватися його справа.

“Я принципово не називаю імені особи, яка написала статтю про мене (Мова про статтю однієї італійської журналістки, через яку почалось слідство. – Ред.). Але є приклад українських та закордонних журналістів, які писали правду і зацікавилися: якщо він такий, як його хочуть представити – “запеклий ворог журналістів” – то чому тоді факти не відповідають цьому?” – запитав нацгвардієць.

Віталій Марків додав, що планує продовжувати військову службу і бачить своє майбутнє в Україні.

Чи буде займатися політикою, він не уточнив.

Водночас не виключив, що ще побуває в Італії, оскільки вважає себе повністю виправданим там. Хоча й буде ретельно перевіряти, чи не відкрили на нього “ще одну видуману справу”.

Поділитися в соціальних мережах:

Залишити коментар: