Фільм українського режисера Сергія Лозниці “Бабин Яр. Контекст” показали на Каннському фестивалі у програмі “Спеціальні покази” 11 липня. Подивитися стрічку, присвячену масовим вбивствам євреїв в окупованому нацистами Києві у вересні 1941 року, зібралось багато людей.

Про це повідомляє Суспільне.

Перед початком фільму Лозниця сказав, що Канни – найкраще місце для прем’єри фільму. Що він радий, що до цього проєкту його запросив Ілля Хржановський, художній керівник Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Також Лозниця сказав, що під час роботи над фільмом з‘ясувалося, що є багато людей, які негативно ставляться до цього проєкту.

Після презентації фільму Лозниця сказав журналістам, що фільм “допомагає зрозуміти, які були мотиви, які були технології”. Відповідаючи на питання, чи не боїться режисер критики через те, що у фільмі є кадри, як спочатку українці вітають німців, а потім – радянську армію, Лозниця сказав:

“Це критика не мене. Це не я зустрічав німців та радянську армію. Це просто необхідно знати. Можете запитати з найближчої історії, яка кількість членів комуністичної партії була в Україні. Це мільйони”.

Сергій Лозниця – відомий український кінорежисер білоруського походження. Володар призів Каннського і десятків інших кінофестивалів світу за документальні та ігрові картини.

Наприклад, “Бабин Яр. Контекст” є сьомою стрічкою Лозниці, запрошеною до офіційної програми Каннського фестивалю.

Ігрові фільми Лозниці “Щастя моє” (2010), “В тумані” (2012) і “Лагідна” (2017) брали участь у головному конкурсі фестивалю. Фільму “Донбас” (2018) був присуджений приз за найкращу режисуру програми “Особливий погляд” , а документальні фільми “Майдан” (2014 року) і “Відбиття” (2014 року) були представлені в програмі “Спеціальний показ”.

Фільм “Бабин Яр. Контекст” складається з 24 епізодів, змонтованих з архівних матеріалів. Проєкт розповідає про масові вбивства євреїв в окупованому нацистами Києві у вересні 1941 року та про наслідки цієї трагедії. Кожен епізод є закінченим сюжетом, прямо або побічно пов’язаним з трагедією Бабиного Яру.

У фільмі використані матеріали з Красногорського архіву (РДАКФ), Бундесархіву та німецьких регіональних архівів, архіву імені Пшеничного, а також з приватних зібрань.

“Деякі матеріали збереглися дуже добре, а деякі були в поганому стані. Реставрація зображень тривала кілька місяців. Нам вдалося знайти документи, з якими не були знайомі навіть фахівці-історики”, – була наведена цитата Лозниці в пресрелізі до фільму.

Відео: YouTube
Поділитися в соціальних мережах:

Залишити коментар: